Loading...

Образ Тіля Уленшпігеля у колективній народній та авторській творчості

Examination Thesis 2014 41 Pages

Didactics - German - Literature, Works

Excerpt

ВСТУП

РОЗДІЛ I ОБРАЗ ТІЛЯ УЛЕНШПІГЕЛЯ У ЛІТЕРАТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ ВІД ПРОСВІТНИЦТВА ДО СЬОГОДЕНННЯ
Тіль Уленшпішель як колективний народний образ. Жанр шванку та «народні книги».
Інтерпретація образу Тіля Уленшпігеля у авторських мистецьких творах.
Висновки до розділу I

РОЗДІЛ II СПЕЦИФІКА КОНСТРУЮВАННЯ ОБРАЗУ ТІЛЯ УЛЕНШПІГЕЛЯ
Тіль Уленшпігель у народних легендах та авторських творах XVI-XVII століття.
«Тіль Уленшпігель» Іогана Фішарта та Ганса Сакса.
Тіль Уленшпігель як трікстер у конексті середньовічної культури.
Аналіз образу у романі Шарля де Костера «Легенда про Уленшпігеля».
Висновки до розділу II

РОЗДІЛ III МУЛЬТИМЕДІЙНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОБРАЗУ ТІЛЯ УЛЕНШПІГЕЛЯ
Тіль Уленшпігель у театральному мистецтві.
Образ Тіля Уленшпігеля у процесі візуалізації.
Висновки до Розділу III

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Починаючи з епохи пізнього Середньовіччя, образ Тіля Уленшпігеля широко використовується як у народній творчості, так і у авторській творчості митців. Своєю популярністю цей образ у більшій мірі зобов’язаний тій обставини, що він завжди віддзеркалював народні настрої та соціальні проблеми. У епоху Реформації через призму образу Уленшпігеля як блазня викривалися суспільні вади та хиби, Шарль де Костер же, відповідно до реалії свого часу, перетворив його на героя національної революції, надаючи йому право творити історію.

На сьогоднішній день в контексті останніх подій в Україні стають як ніколи актуальними і фольклорний образ Уленшпігеля-трікстера, і де Костерівський образ Уленшпігеля-революціонера. Інтерпретація та переосмислення цих образів у адаптації до української національної культури надає можливість глибшого розуміння наших власних проблем та уникнення певних помилок на шляху до розвитку нашої власної країни.

Ступінь розробленості обраної проблеми в науковій літературі. На сьогоднішній день практично всі основні дослідження образу Уленшпігеля як у середньовічному контексті, так і у контексті авторської творчості, здійснені іноземними (в першу чергу німецькими та французькими) науковцями, такими як: Беттіна Ферхейен, Рейнхард Тенберг, Дітер Арендт та інші. Фундаментальною працею, присвяченою дослідженню цього образу у романі Шарля де Костера є також книга російського літературознавця Бориса Міцкевича «Шарль де Костер и становление реализма в бельгийской литературе».

У вітчизняній же науці, за умови відкидання радянського досвіду та досліджень науковців на решті пострадянського простору, ця тема, на превеликий жаль, практично не розроблена. Вийнятки становлять лише окремі статті українських літературознавців, здійснених на базі університетів та інститутів та опубліковані в наукових журналах.

Об’єкт дослідження. Літературознавчій аналіз образу Тіля Уленшпігеля у різні епохи.

Предмет дослідження. Розкриття та аналіз образу Уленшпігеля у народній середньовічній творчості, творах Іогана Фішарта, Ганса Сакса, романі Шарля де Костера та у творчості сучасних митців.

Мета дослідження. Метою даної роботи є розкриття значення образу Тіля Уленшпігеля у національній та авторській творчості від епохи пізнього Середньовіччя та Реформації по сьогодення та здійснення аналізу цього образу на основі фундаментальних теоретичних праць, присвячених цій темі.

Завдання дослідження.

- Розкрити образ Тіля Уленшпігеля як фольклорного персонажа. Встановити джерела та часові рамки виникнення жанру шванку та «народних книг», дати визначення цим жанрам та розкрити їх сутність.
- Розкрити образ Уленшпігеля як персонажа авторських мистецьких творів.
- Здійснити аналіз образу у народній творчості, показати його значення у контексті народної середньовічної культури.
- Здійснити аналіз образу у творчості митців епохи Реформації Іогана Фішарта та Ганса Сакса.
- Розкрити образ Тіля Уленшпігеля як трікстера.
- Здійснити аналіз образу у романі Шарля де Костера «Легенда про Уленшпігеля»
- Показати історію використання та мультимедійної інтерпретації образу у театральному та візуальному мистецтві.

Теоретико-методологічна основа дослідження. У процесі роботи були використані такі методи дослідження:

1. Теоретичні – аналіз і систематизація наукової літератури й досліджень у межах цієї проблеми, вивчення різноманітних наукових точок зору на проблему образу.
2 . Емпіричні – власне наукове дослідження, здійснене на основі вивчених та проаналізованих наукових джерел, літературознавчий аналіз образу.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з трьох частин. Перша частина присвячена розкриттю образу Уленшпігеля у літературі та мистецтві від Просвітництва до сьогодення, визначенню основних термінів та понять та роботі з основними теоретичними працями, присвяченими цій темі.

У другій частині роботи розробляється проблема специфіки конструювання образу Тіля Уленшпігеля у народній та авторській творчості, здійснюється його аналіз на основі праць відомих науковців.

Третя частина курсової роботи присвячена мультимедійній інтерпретації образу Уленшпігеля.

Окрім цього, у курсовій роботі здійснена самостійна творча робота, яка полягає у власному перекладі уривку з аутентичного тексту народної книги про Уленшпігеля з німецької мови на українську.

РОЗДІЛ I ОБРАЗ ТІЛЯ УЛЕНШПІГЕЛЯ У ЛІТЕРАТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ ВІД ПРОСВІТНИЦТВА ДО СЬОГОДЕНННЯ

Тіль Уленшпішель як колективний народний образ. Жанр шванку та «народні книги».

В літературі XIV – XV століть не останнє місце займала мала епічна форма. Вже в попередній період розвитку міської літератури в цьому напрямку були зроблені перші багатонадійні кроки. Проте тільки у XV столітті одне за одним з’являються твори цього жанру, що містять у собі повчання в захопливій формі, а то й просто призначені для розваги публіки. [2, с. 99]

У середині XV ст. з’явилися і згодом набули поширення так звані німецькі народні книги (Deutsche Volksbücher). На самому початку вони являли собою прозаїчний переказ лицарських романів, переважно французького походження. Проте згодом безіменні автори звернулися до середньовічного героїчного епосу, казок та легенд. Героями таких народних книг були найчастіше або колективні народні образи, такі як: Тіль Уленшпігель, Рейнеке-Лис, Фортунат або історичні: Олександр Македонський, Карл Великий, Генріх Лев тощо. [3, c.51]

Всі ці книги зазвичай були збірками стародавніх шванків, жанру, що сформувався під впливом італійської фацетії – невеликої розважальної історії, та сюжети яких мали коріння у ранньому середньовіччі. [2, c.99]. Такі шванки містили у собі кумедні розповіді, історії, басні, веселі бесіди та жарти та нерідко об’єднувалися у цикли. Їхньою метою в основному було розважання народу, отож вони користувалися неабиякою популярністю серед грамотного селянства та міщанства. [3, c.51]

Розмаїття тем і сюжетів, що розроблялися у шванках, було таким же невичерпним, як і у фастнахтшпілях. Автори шванків часто зверталися до образів злої та вередливої жінки, зухвалої та спритної перелюбниці, розбещених, сластолюбних монахів. В шванках часто зображувалися різного роду блазнярські витівки та пустування, гулянки, крадіжки, а репліки персонажей нерідко перемежалися непристойними жартами. Особливою популярністю користувалися шванки, що містили випади проти представників панівних станів та виставляли їх у смішному вигляді або в безглуздих ситуаціях. [2, c.99]

Протягом XVI століття жанр шванку все більше демократизується та у відповідних народному смаку переробках у дешевих виданнях, прикрашених простими та наївними, проте виразними гравюрами на дереві, розповсюджується на ярмарках, розноситься по селах мандрівними торговцями і на декілька століть стає єдиним (окрім Біблії), предметом читання широких народних мас. [8, с.238]

Перша народна книга, що дійшла до нас та головним героєм якої був Тіль Уленшпігель, була видана у перекладі на верхньонімецький діалект у 1515 році у Стразбурзі. Проте існують також відомості про більш ранні публікації нижньонімецьким діалектом, що датуються 1478 та ймовірно 1500 роками. [2, c.100].

Життєопис Уленшпігеля складався з 95 гумористичних та сатиричних історій, в яких розповідається, як Тіль, подорожуючи світом, обдурює та морочить представників різних суспільних верств та професій. В кожній історії Уленшпігель змінює маски, видаючи себе то за дзвонаря чи пономаря, то за лікаря чи пивовара. [3, c.52] Сам образ Уленшпігеля є збірним, тому нерідко з ним також пов’язували епізоди, почерпнуті з різноманітних німецьких та середньовічних джерел, таких як: шванки про попа Аміса і попа Каленберга, анекдоти про блазня Геннеля тощо. [5, c.327]

У самому імені Уленшпігеля, яке складається з двох нижньонімецьких слів «Ule» - «сова» та «Spiegel» - «дзеркало», відображена вся сутність образу. Отож, «Совине дзеркало» символізує мудре глузування над людською дурістю. [3, c.52]

Шванки про Уленшпігеля побудовані доволі одноманітно: Уленшпігель в них – порушник існуючих соціальних цехових відносин – він наймається у підмайстри до майстра (пекаря, коваля, шевця тощо) і у помсту за погане обходження хазяїна (глузування, погану їжу, наказ працювати ночами, у свята та без свічок) псує інструмент, матеріал або готовий товар, що належить хазяїну. [10, c.82-23]

Сюжет цих шванків ймовірно пов'язаний із загостренням протиріч всередині міського ремісничого середовища, між майстрами та підмайстрами та відображає їх боротьбу напередодні Селянської боротьби у Німеччині на початку XVІ століття. [10, c.83]

У той же час, на відміну від героїв інших бюргерських середньовічних шванків і подальших шахрайських романів, Уленшпігель може бути доволі безкорисливим у своїх витівках. Матеріальний розрахунок часто не є мотивом його вчинків. Його бешкетництво зазвичай є результатом вільної гри розуму, що навмисно шукає перепон та перешкод. Тіль являє собою втілення безмежної народної енергії, винахідливості та вольнолюбства. Його жарти й забави, попри весь їхній цинізм, несуть у світ апофеоз особистої ініціативи, розуму і бурхливого життєлюбства. [4, c.56]

В останніх історіях про Уленшпігеля описана хвороба та смерть Тіля, проте, як і належить комічному персонажу, він блазнює та сміється навіть на смертному одрі. [2, c.100-101]

Тіль Уленшпігель, популярний персонаж німецького та фламандського народного фольклору, мав свого реального прототипа, що ймовірно народився у 1350 р. у Кейтлингені, був вихідцем з брауншвейґського селянства та мандрівним поетом, багато подорожував Німеччиною. Його надгробок вже в XVI ст. показували як місцеву пам’ятку у місті Мельні землі Шлезвіґ у Німеччині. [2, c.100] Отож, не дивно, що найбільш широке поширення народна книга про Уленшпігеля отримала у нижньонімецькомовних регіонах та у Нідерландах. [8, c.240]

Уленшпігель, як збірний народний образ, віддзеркалював у собі стан критичного загострення суспільної свідомості у період, що передував Селянській війні та Реформації у Німеччині першої чверті XVI ст. У образі Уленшпігеля особливо сильно відбивається середньовічна карнавальна традиція. [3, c.52]

Інтерпретація образу Тіля Уленшпігеля у авторських мистецьких творах.

Серед народних мас цикл шванків про «Тіля Уленшпігеля» незмінно супроводжував успіх. Про це свідчать численні переклади циклу нідерландською, французькою, данською, польською, шведською, фінською, чеською, російською та багатьма іншими мовами. [2, c.101]. Образ Уленшпігеля не раз надихав письменників, поетів, драматургів, хореографів, музикантів та інших діячів мистецтва.

Пік свого успіху легенда переживала у XVI ст. Невтомний Ганс Сакс у пошуках сюжетів не раз звертався до неї, як-от у фастнахтшпілі «Уленшпігель і сліпці», виданому у 1553, у шванці «Диспут Уленшпігеля та єпископа щодо окулярного діла» 1554 року та інших своїх творах. Трохи згодом, у 1572 році, І.Фішарт випустив свою віршовану обробку «Уленшпігеля». [4, c.56]

В кінці XVIII ст. «народна книга» про Уленшпігеля була перекладена з польської на російську під назвою «Похождение ожившего нового и увеселительного и великого в делах любовных плута и шута Совестдрала, большого носа». Перше видання цієї книги побачило світ у 1781 році, згодом вога перевидавалася ще двічі: у 1793 та у 1798 роках. [5, c.327]

Обробку та вільний переказ легенд про Уленшпігеля для дітей здійснив і відомий німецький письменник XX сторіччя Еріх Кестнер у 1965 році.

Проте найвідомішою інтерпретацією сюжету про Уленшпігеля став роман бельгійського письменника Шарля де Костера «Легенда про Уленшпігеля та Ламме Ґудзака», присвячений національно-визвольній боротьбі нідерландців проти іспанських загарбників. [2, c.101]. Де Костер став не тільки «батьком» Тіля, але й його геніальним популяризатором.

Основою для написання книги стали оригінальні документи XVI ст., старі пісні та фламандська лубочна книга про блазня Тіля Уеленшпігеля. Змальовуючи боротьбу гезів – нідерландських повстанців XVI ст. – проти іспанського короля Филипа ІІ, Шарль де Костер насичує свій роман духом вільнолюбства, ненависті до соціальної несправедливості, нерівності, до духовенства та багатіїв. Таким чином Тіль стає героєм боротьби за свободу. У Костера Тіль – борець, хоробрий гез, що втілює у собі національний дух Фландрії.

Як бельгійській письменник, де Костер не тільки створив роман про велике минуле своєї країні, про героїчні дні Нідерланської революції та боротьбу відважних гезів проти жорстоких іспанських правителів, але й відкрив у бельгійській літературі шлях реалізму, створивши по-справжньому народну книгу[6, c.63]

Серед творів німецьких письменників більш пізнього часу, присвячених уленшпігелівській темі, можна назвати п’єсу Гюнтера Вайзенборга «Балада про Уленшпігеля, Федерль та товсту Помпанну» («Ballade vom Eulenspiegel, vom Federle und der dicken Pompanne»), покладену на музику композитором Куртом Хойзером. [11, c.1-6]

[...]

Details

Pages
41
Year
2014
ISBN (eBook)
9783668113794
ISBN (Book)
9783668113800
File size
1.4 MB
Language
Ukrainian
Catalog Number
v273058
Grade
100
Tags
творчості

Author

Share

Previous

Title: Образ Тіля Уленшпігеля у колективній народній та авторській творчості